Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Сотнікова–Мелешкіна Ж$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 3 Представлено документи з 1 до 3 |
|||
| 1. | 
Сотнікова–Мелешкіна Ж. В. Характеристика харчового статусу учнівської молоді в системі профілактики неінфекційних захворювань [Електронний ресурс] / Ж. В. Сотнікова–Мелешкіна, О. Г. Авдієвська, Я. А. Ісаєва // Проблеми безперервної медичної освіти та науки. - 2018. - № 4. - С. 27-31. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Psmno_2018_4_7 | ||
| 2. |
Сотнікова–Мелешкіна Ж. В. Скринінг-діагностика школярів як інструмент для визначення ризику виникнення неінфекційних захворювань у навчальному колективі [Електронний ресурс] / Ж. В. Сотнікова–Мелешкіна // Проблеми безперервної медичної освіти та науки. - 2020. - № 4. - С. 55-60. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Psmno_2020_4_12 | ||
| 3. | 
Міхановська Н. Г. Скринінговий аналіз психосоціального функціонування молодших школярів в умовах навчального закладу [Електронний ресурс] / Н. Г. Міхановська, Ж. В. Сотнікова–Мелешкіна, Г. Є. Островська, Д. В. Штриголь // Eastern Ukrainian Medical Journal. - 2020. - Т. 8, № 4. - С. 351-359. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eumj_2020_8_4_5 На цей час все більшої актуальності набувають наукові дослідження щодо можливих психологічних та соціально-психологічних проблему дітей і підлітків протягом періоду їх навчання. Широке використання стислих скринінгових тестів-опитувальників дозволяє визначити можливі відхилення у психосоціальному функціонуванні звичайних дітей та підлітків, дітей із соматичними захворюваннями, жертв насильства. Мета дослідження було підвищення ефективності визначення психосоціальної дисфункції у дітей молодшого шкільного віку шляхом аналізу результатів скринінгового дослідження. За допомогою методики "Перелік дитячих симптомів" з його дитячою (Y-PSC) та батьківською (PSC) версіями в український адаптації було обстежено 263 учні початкових класів та 228 їх батьків шляхом заповнення паперового варіанту опитувальника або його точної версії у онлайн-форматі. Статистичну обробку даних проведено за допомогою t-тесту та одно факторного дисперсійного аналізу у ліцензованому програмному пакеті SPSS Statistic v.20. За адаптованою версією методики було визначено, що загальний середній рівень психосоціального функціонування дітей молодших класів за Y-PSC перевищував встановлену норму, особливо на 2-му та 3-му роках навчання, що може свідчити про деяке напруження механізмів психосоціальної адаптації протягом цього періоду. Критично високими за дитячою версією у 12,9 % випадків були показники за субшкалою уваги, у 33,1 % - інтерналізації та у 21,7 % - екстерналізації. За батьківською версією PSC критично високими у 18,9 % випадків були показники за субшкалою уваги, у 7,9 % - інтерналізації та у 32,9 % досліджуваних за субшкалою екстерналізації. За допомогою однофакторного дисперсійного аналізу встановлено, що на психосоціатьний стан впливали стать, рік навчання та спосіб опитування. Наприклад, показники за субшкалою уваги та екстерналізації були вищими за онлайн-даними. У дівчат визначався більш високий рівень інтерналізаціїї, а у хлопців вірогідно - екстерналізації і за батьківською, і за дитячою версією. Показники за субшкалою уваги та екстерналізації були суттєво вищими у першокласників, а рівень інтерналізації - у учнів 2-го та 3-го року навчання. Таким чином, одержані результати можуть стати підгрунтям для подальших досліджень різних вікових категорій дітей шкільного віку та підлітків. Крім того, динамічне спостереження за дітьми групи ризику в умовах залучення до їх супроводу, психологічних інтервенцій, психоосвітніх програм з боку психологів, насамперед, шкільних, може створювати певні обгрутовані заходи для подолання та дезактуалізації наявних відхилень на доклінічному рівні. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |